Українські військові використали один безпілотний апарат як «транспорт» для іншого. Важкий дрон-бомбер переніс наземний роботизований комплекс до району виконання завдання, після чого робот продовжив рух уже по землі. Це дозволяє оминути частину перешкод, які зазвичай роблять застосування наземних роботів складним: мінні поля, артилерійський вогонь, FPV-дрони, складний рельєф і російську розвідку.

«Піхота виграє війни, але ми захищаємо нашу піхоту. Саме тому роботи першими йдуть до ворога», – заявили у Третьому армійському корпусі.

Командир корпусу бригадний генерал Андрій Білецький повідомив, що важкі бомбери Третьої штурмової бригади доставили ударні наземні роботизовані комплекси більш ніж на 10 км за російські позиції. За його словами, корпус став першим у світі, хто почав застосовувати наземні роботизовані системи таким способом.

Роботизована атака була частиною ширшого плану операції «Вівальді». Поки безпілотні системи працювали по російському тилу, українські засоби ППО та радіоелектронної боротьби придушували російські розвідувальні дрони, щоб противник не зміг вчасно виявити підготовку наступу.

Одночасно українська артилерія та безпілотники били по командних пунктах, вузлах зв'язку, логістичних маршрутах, переправах і резервах російських військ. Така комбінація роботів, дронів, РЕБ і артилерії мала забезпечити просування штурмових груп без необхідності спочатку пробивати російську оборону прямою атакою.

Нову тактику застосували під час другої фази «Вівальді». Третій корпус повідомив про встановлення контролю над Дробишевим і звільнення Шандриголового та Дерилового.

Загалом, за даними корпусу, під час двох етапів операції під український контроль повернули 125 кв. км території, з яких 50 кв. км були деокуповані.

Для наземних роботів доставка повітрям вирішує одну з головних проблем – як безпечно дістатися до місця, де робот має працювати. Раніше українські військові вже експериментували з перенесенням наземних роботів важкими дронами, зокрема доставляли комплекс ARK-1 за російські позиції. Але, за даними Третього корпусу, саме під час «Вівальді» вперше застосували таку схему в наступальній операції на відстані понад 10 км від переднього краю.

Водночас це поки не означає, що наземні роботи масово замінюють піхоту. Офіцер батальйону наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади Віктор Павлов зазначав, що така тактика має обмеження, зокрема через вантажопідйомність дронів-носіїв і складність безпечного скидання робота. Наразі її доцільно застосовувати насамперед там, де наземний робот самостійно не може подолати певну перешкоду – наприклад, річку, болото чи густий ліс.

Бекграунд. Нагадаємо, в Чорному морі стався перший в історії бій морських дронів – наші перемогли.