Це сталося через зміни в механізмі ПСО (покладення спеціальних обов’язків), на якому приватні компанії будували свої бізнес-моделі. Пільгові ціни на газ уряд залишив тільки для установок, запущених в експлуатацію у прифронтових регіонах після 1 грудня 2025 року. Йдеться про оновлення постанови КМУ від 06.03.2022 №222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».

У такий спосіб, Кабмін прагне скоротити дефіцит державного бюджету на вимоги західних донорів (ЄС, Світового банку, Міжнародного валютного фонду), від яких залежить подальша підтримка України.

Але це викликало спротив інвесторів, які запустили когенерацію значно раніше, з 2022 року, покладаючись на неринкові ціни.

Mind – про позиції сторін і перспективи використання енергогенеруючими компаніями газу за пільговими цінами.

Інвестори розчаровані несподіваними змінами умов для бізнесу.

Як заявили в Асоціації операторів критичної інфраструктури: «Теплокомуненерго будуть вимушені законсервувати вартісні КГУ (когенераційні установки. – Mind), які попросту простоюватимуть. Як наслідок, невиправданий простій КГУ коштуватиме тепловикам додатково мільйонів гривень, які могли б спрямувати на реалізацію заходів із підготовки до опалювального сезону… Суттєво погіршаться й умови роботи приватних підприємств, які експлуатують КГУ: при поточних обмеженнях вартості електроенергії, встановлених регулятором, приватні виробники зможуть беззбитково працювати дуже обмежений період часу – лише до 6 годин на добу».

«ПСО стало тим фундаментом, на якому почала зростати ціла окрема галузь економіки України. А тепер Кабмін вніс зміни до ПСО без попередження, без перехідного періоду», – зазначив адвокат Віталій Жадобін, заступник голови Асоціації суб'єктів розподіленої та маневрової генерації.

Серед рішень, які сприятимуть врегулюванню ситуації він назвав відновлення механізму ПСО для всієї когенерації «хоча б до кінця 2026 року», при якому ціна газу не перевищуватиме 16 тис. грн за 1000 куб. м (з ПДВ), а також встановлення перехідного періоду щонайменше у 30 днів, якщо уряд вирішить змінити цінову політику. Для порівняння: вартість газу на комерційному ринку в Україні перевищує 30 тис. грн за 1000 куб. м (станом на 16 квітня).

Питання про те, чи задовольнить Кабмін вимоги когенерації, залишається відкритим.

Як повідомляють джерела Mind в уряді, Міненерго ініціювало зміни до постанови про ПСО, щоб задовольнити вимоги власників когенерації та продовжити державну підтримку їхнього бізнесу. Йдеться про розширення пулу компаній, які купуватимуть газ у Нафтогазу на спеціальних умовах, по 19 тис. грн за 1000 куб. м (з ПДВ).

Народний депутат Андрій Жупанин із Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг стверджує, що  представники бізнесу, пов'язаного з когенерацією, розгорнули цілу кампанію, щоб змусити уряд повернути пільгові ціни.

«Але я думаю, що ми не можемо субсидіювати цих виробників електроенергії коштом державного холдингу «Нафтогаз», який через це отримує мільярдні збитки», – зазначив він.

З ним погоджується інший народний депутат із профільного комітету – Олексій Кучеренко. «Пояснюю на пальцях. Група так званих бізнесменів робить надприбутковий енергетичний бізнес на загальній біді дефіциту потужності в енергосистемі. Вони побудували когенерацію для виробництва електроенергії, але є кілька нюансів. По-перше, для цього їм потрібний пільговий газ від Нафтогазу. По-друге, частину електроенергії в них зобов’язаний викуповувати оператор Укренерго за фіксованою в євро ціною, а решта має продаватися на комерційному ринку за ринковими цінами, які в Україні є найвищими в Європі. Окупність інвестицій надвисока – всього два – три роки», – зазначив політик.

Показовою в цьому контексті є ситуація з державною компанією «Центренерго», яка весь 2025 рік працювала на пільговому газі. Це допомогло згенерувати рекордні 4,64 млрд грн чистого прибутку після минулих років хронічних збитків.

Дискусія навколо газового ПСО для виробників електроенергії набирає обертів у той час, коли Україна продовжує втрачати власний видобуток газу через постійні російські атаки. Тому залежність внутрішнього ринку від імпорту блакитного палива зростає.

Для успішного проходження опалювального сезону 2025–2026 років Нафтогаз був змушений закупити за кордоном понад 7 млрд куб. м газу, щоб компенсувати втрачений ресурс українського видобутку. Це коштувало держхолдингу близько 190 млрд грн.

Очікування аналітиків щодо цін на еталонному європейському хабі TTF цього року невтішні. За даними Platts, вартість літніх ф’ючерсів на газ зараз становить 50,345 євро за мегават-годину (503 євро за 1000 куб. м), а це на 5,4 євро вище, ніж зимові ф’ючерси 2026–2027 року. Газ влітку дорожчий, ніж у період пікового попиту під час холодів, вказує на цінову інверсію.

«Це відображає дедалі більше занепокоєння трейдерів щодо тривалого періоду дефіциту ресурсу й високих цін на ринку через блокаду Ормузької протоки. Як наслідок, закупівлі газу влітку, щоб підготуватися до зими, втратили економічний сенс, оскільки можуть спричинити кількамільярдні збитки», – зазначає Platts.

Такий контекст посилює ризики для Нафтогазу в процесі підготовки до нового опалювального сезону.

Прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 роки, затверджений урядом, у базовому сценарії передбачає щонайменше 13,2 млрд куб. м газу в ПСГ на початок опалювального сезону.

Це критично необхідний мінімум для сталого проходження зими. Щоб його досягти, Нафтогаз, за оцінками експертів, має імпортувати до 1–2 млрд куб. м газу власним коштом, а також за допомогою банківських кредитів і західних грантів.

«Саме час визнати, що механізм ПСО – абсолютно неефективний, він лише посилює фінансові проблеми держхолдингу та викривляє ринок», – зазначив у коментарі Mind Олексій Кучеренко.

«Зараз у переважній більшості випадків когенераційні установки встановлені та запущені на основі підприємств теплоенерго або суміжних. І якщо газ для опалення їм можна купляти за спеціальним тарифом, бо це соціально значуща послуга, то для виробництва електроенергії – ні, тільки за ринковими цінами з подальшим відпуском електроенергії в ринок. Проте інвестори чомусь вирішили, що держава продаватиме їм газ під електрику на тих самих умовах, що і для виробництва тепла» – так лаконічно пояснив Mind суть останніх суперечок навколо когенерації Дмитро Кудря, експерт-консультант з енергоефективності та критичної інфраструктури ГО «Центр громадянських ініціатив Лтава». Він відомий читачам нашого видання широкою адвокацією розподіленої генерації в Україні.

Правознавиця, експертка з енергетичного регулювання Єлізавета Баданова, вважає, що за адекватного ризик-менеджменту жодний інвестор взагалі не будуватиме бізнес-модель на основі ПСО. «За всіма правилами (і українського законодавства, і законодавства ЄС), ПСО – це виключно й завжди тимчасовий механізм. Кожного разу уряд ухвалює рішення по ПСО заново, і не має обов'язку його продовжувати», – пояснила вона.

«Навіть дивно читати, що хтось планує будівництво нової генерації під умови ПСО. Зазвичай ПСО діє пів року. Хто під таке бізнес планує?» – підтримав колегу Сергій Макогон, ексочільник держкомпанії «Оператор ГТС України».

«Розглядати документ, який кожні пів року ухвалюється окремою постановою уряду, як фінансову основу для серйозних інвестицій, будуть тільки божевільні», – зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Єлізавета Баданова погоджується: «Можна довго дискутувати про проблеми ринку електричної енергії, проте, коли на основі газового ПСО не просто задовольняються критичні потреби, а й будуються середньо- і довгострокові бізнес-моделі – це і є аргумент, що таке ПСО робить більше шкоди, аніж користі. Стимулювати розподілену генерацію потрібно, але не шкодою іншим».

Олексій Кучеренко найліпшим варіантом вважає повну відмову від механізму ПСО для приватних інвесторів. Він впевнений, що це сприятиме кращому бізнес-клімату в Україні, оздоровить Нафтогаз і буде стимулом для українських газовидобувних компаній збільшувати видобуток у надскладних умовах війни.

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, у коментарі Mind зазначив, що скасування ПСО свідчить про те, що держава переходить від широких пільг до адресної підтримки – лише тих споживачів і сегментів, які потребують цього найбільше, щоб ефективніше використовувати ресурси.

«Генеруючі компанії мають працювати в умовах конкурентного ринку: планувати закупівлі, прогнозувати графіки роботи, управляти ціновими ризиками. Саме так бізнес працює в ЄС, до якого рухається Україна», – підсумував він.